Сценарій літературно - музичної композиції "Україна починається з тебе"

Україна починається з тебе

(літературно - музична композиція)

Мета заходу: вшанування пам'яті героїв Небесної сотні, виховання патріотизму, національної гордості, любові до України.

У актовій залі оформлено куточок пам’яті Героїв Небесної Сотні, написи: «Україна - це Європа!», «Україна починається з мене», «Не можеш воювати автоматом - воюй молитвою, пером, пензлем», «Сам не знаю, де погину...»,

«Герої не вмирають!»

Сцена.

В глибині сцени фото колаж подій, які ілюструють Євромайдан взимку 2013-14 рр. ( Київ у вогні, Сергій Нігоян, Руслана, поранені), збоку у глибині - імітація барикади, лежать кілька шин, ще одна шина підвішена до стелі. Біля «барикади» знаходяться учасники - протестувальники, очевидці відтворюваних подій. Біля сцени - екран, на якому будуть демонструватися світлини, відео та емблема заходу - гроно калини з синьо-жовтими стрічками.

Початок заходу.

Включається тривожний музичний акорд. На сцені повільно розгойдується шина. Виходять ведучі.

Ведучий. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроінтеграційного до курсу, спрямованого на розвиток співпраці з державами-членами СНД. Поступальний рух колеса історії зупинено.

До мікрофону підходить перший протестувальник, торкаючись рукою, зупиняє шину.

Ведуча. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.

Відтоді минуло чотири роки.

Протестувальник. До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян. З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.

Розповідає і гойдає шину (надалі так роблять інші)

Протестувальник. Цього ж дня люди вийшли на євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Харкові, Чернівцях, Тернополі. 22 листопада — міський голова Тернополя Сергій Надал підписав розпорядження про скликання позачергової сорокової сесії міської ради.

Пісня «Не спи, моя рідна земля»

Протестувальник.

24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану: відставка уряду Азарова, скасування рішення про призупинення підготовки вступу до асоціації з ЄС та її підписання на саміті у Вільнюсі, звільнення Юлії Тимошенко.

На Театральному майдані у Тернополі відбулося багатотисячне народне віче «За європейську Україну!», на якому прийнято Резолюцію про дії центральних органів влади щодо відмови від євроінтеграції, висунуто вимоги про відставку уряду та інші. У рамках віча відбулася позачергова сесія Тернопільської міської ради.

(На екрані демонструється хроніка подій)

Протестувальник. Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців «Беркуту» розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».

Того ж дня 5000 львівських студентів влаштували мітинг на підтримку Євромайдану перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка.

25 листопада — понад 2000 студентів вийшли на майдан Тернополя, щоб довести, що вони хочуть жити у європейській Україні. Міський голова доручив структурним підрозділам міської ради усіляко сприяти проведенню Євромайдану в Тернополі: вже привезли бочки для обігріву та дрова, надали звукову апаратуру та приєднали її до електромережі.

Ресторатори міста заявили свою підтримку Тернопільському Євромайдану. Власники закладів ресторанного господарства допомагатимуть учасникам з організацією харчування. Зокрема, забезпечать їжу та гарячі напої.

На центральній площі Тернополя студентство та небайдужі городяни розгорнули наметовий Євромайдан.

Протестувальник.

У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 осіб, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, застосувавши силу. Були застосовані вибухові пакети. Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, у якому оперативно розгорнули медичну службу, операційні блоки.

У Тернополі після подій 30 листопада було організовано «Охорону громадського правопорядку» з волонтерів, які цілодобово слідкували за порушниками, від п'яничок до провокаторів. Також багато активістів і волонтерів надалі були учасниками протистояння ночі 11 грудня в Києві.

Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий.

Протестувальник. Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати. Опозиційні сили створюють Штаб Національного Спротиву - координаційний центр Євромайдану.

Відбуваються масові провокації так званих «тітушок», які ще спробують захопити Адміністрацію Президента України. За рядами внутрішніх військ знаходились підрозділи «Беркуту», але вони не припинили провокації. Почався наступ спецпризначенців із масовим побиттям журналістів та протестувальників.

Після кривавих подій у Києві Тернопіль мобілізувався, на майдан вийшла така кількість людей, яку не бачили з часів проголошення незалежності. За деякими оцінками, на майдан вийшло 40 тисяч людей. Таким чином Тернопільський Євромайдан став наймасштабнішим після Києва. Депутати на позачерговій сесії Тернопільської міської ради прийняли рішення оголосити з 1 грудня 2013 року в Тернополі безстроковий загальноміський мирний страйк. Міський голова закликав припинити роботу працівників усіх структур, а приходити замість роботи на Майдан, доки скомпрометоване керівництво держави не подасть у відставку. Також прийнято звернення до президента України про дострокове припинення ним повноважень, звернення до Кабінету міністрів про складання повноважень усіма членами уряду, звернення до Верховної ради про дострокові вибори. Депутати вимагають від працівників правоохоронних органів не виконувати злочинних наказів влади та перейти на бік громадян.

Протестувальник. 2 грудня — на Театральному майдані більше 15 тисяч городян. Практично всі виші Тернополя приєдналися до загальноміського страйку, крім училища № 4. Тернопільські перевізники готові надавати необхідну допомогу та їхати на Київ. У школах Тернополя було проведено перший урок щодо Євромайдану та подій, які сьогодні відбуваються у державі. Радами тернопільських шкіл прийнято рішення про оголошення додаткових канікул для учнів 5-11 класів з 3 до 6 грудня. Початкова школа, навчатиметься у звичному режимі. Таким чином школи приєдналися до загальноміського мирного страйку, який оголошений в Тернополі. Адміністрації шкіл, вчителі приєднуються до майдану. Завдяки рестораторам та небайдужих громадян на Театральному майдані Тернополя організовано польову кухню. Окрім того, обласна громадська організація «ЮНЕСКО» передала тернопільському майдану теплі речі.

Хроніка подальших днів свідчить про ще більше наростання всенародного гніву. 3 грудня відбулось голосування у Верховній Раді України про відставку уряду Миколи Азарова. Проте, за рішенням депутатів уряд не йде у відставку.

4 грудня Президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловили свою солідарність із діями мільйонів українців.

(На екрані - відеоряд світлин із мільйонами учасників Майдану).

Протестувальник. 8 грудня активісти Євромайдану звернулися до українців із закликом прийти на Майдан Незалежності і стати учасником Маршу мільйона. У неділю на Майдан Незалежності в Києві зібралося сотні тисяч людей. Мітинг розпочався всенародною молитвою за Україну "Отче наш"...

Здавалося, на весь світ лунав гімн України, що його тоді заспівав Майдан.

Після завершення Маршу мітингувальники звели блокпости та барикади в урядовому кварталі Києва.

«Марш мільйона» завершився поваленням пам'ятника Леніну.

9 грудня розпочато репресії проти активістів Тернопільського Євромайдану.

Протестувальник. 11 грудня 2013 року режим Януковича шляхом нічного штурму здійснює чергову спробу ліквідувати Євромайдан, застосовуючи спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська.

Дзвони Михайлівського Золотоверхого забили тривогу. Зі сцени Майдану, оточеного силовиками, Руслана Лижичко, Юрій Луценко, Віталій Кличко, Святослав Вакарчук закликали киян прийти на допомогу майданівцям.

11 грудня у Тернополі оголосили загальну мобілізацію населення та поїздку на Євромайдан до Києва.

Тернопільська міська рада вирішила відмовитись від виконання злочинних указів, наказів, постанов, розпоряджень та інших нормативних документів Президента України, Кабінету Міністрів України та їх структурних підрозділів на місцях, які порушують права людини та громадянські свободи; закликала правоохоронців та військовослужбовців не виконувати злочинні накази, спрямовані проти демократії, прав та свобод громадян України; вимагає від правоохоронців припинення насильства щодо мирних демонстрантів.

(Протестувальники вертаються на «барикади». Виходять читці з прапорами України на раменах, до яких пізніше приєднаються всі учасники).

Читець.

Палає Київ у вогні,

горять сталеві БТРи

там на межі-передовій,

народ боронять волонтери.

Палають шини і серця, ніхто не хоче помирати.

Перед екраном матері і там, і там їхні солдати.

Читець.

Там у шоломі зі щитом

стоїть хлопчина із Волині.

З червоним на грудях хрестом

поранених несе дівчина.

Стоїть із Харкова Андрій,

Сашко тримає оборону,

він тут вже 48 днів,

як сам приїхав з Краснодону.

Ось знову хвиля йде атак, усе змітають водомети, морозно трішки: «-5», горять позаду вже намети.

Читець. Всіх щільно взяли у кільце,

здається ось наш дух зламають, та хтось вже справа затягнув Вкраїни Гімн. усі співають.

Тримати міцно треба щит, бо там позаду наші діти, батьки стоять і матері, нема куди нам відступити.

Лунає вибух поруч десь, то світло-шумова граната, це «Беркут» мило передав, нам подарунок від Ґаранта.

І ще учора ти і я були звичайні активісти,

А вже сьогодні всі ми тут бандформування, терористи.

Читець.

Упала зірка, як сльоза, і вже нащупувалась рима; сіріла ніч, курилась "Прима", світанок обрій перезав.

Ми поверталися в бліндаж, в тепло і сморід, тишу й глину, ламала втома наші спини, і сон ішов на абордаж,

Побрязкували калаші, десь треті півні проспівали, а ми солоно жартували і реготали від душі.

Роса сріблилась у траві,

диміло вогнище ранкове,

займався день, була Покрова,

і ми були усі живі. (Роман Семисал)

Читець.

Я в такому, бачиш, відрядженні,

Звідки люди приходять незрячими.

Де ведуться якісь перемовини,

Найміцніші коктейлі замовлені.

Тут, забувши про маму з татом,

Називаються гордим птахом,

Полонених ганяють голими,

А для захисту цілять в голови.

Тут калічать і зносять повністю,

Відзначаючи День Соборності,

Викрадають, збивають з ніг,

Поливають водою в сніг.

Тут повітря - із газу вата.

Тут уже почали вбивати

Але, знаєш, тут кожен сяє:

«Переможемо. Обіцяєм».

І з здобутком, безмежно цінним,

Я приїду додому цілим

(Тетяна Власова (Кліш) )

(Читці виходять за лаштунки сцени)

Протестувальник. 13 грудня відбувся круглий стіл за участю трьох лідерів опозиції - Яценюка, Кличка, Тягнибока та Президента України Януковича. Але конкретних питань про відставку Уряду, звільнення затриманих, покарання винних не вирішено.

У Тернополі кілька працівників міліції відмовилися виконувати волю влади на Євромайданах та звільнилися.

15 грудня Народне віче ухвалило рішення не підписувати угоду про вступ України до Митного союзу. Хвиля протестів прокотилася світом. Українці вийшли на вулиці, щоб підтримати земляків.

15 грудня — на Театральному майдані пройшло велелюдне народне «Віче гідності». Тернополяни вийшли на майдан аби підтримати мільйонний марш Гідності, який відбувся у Києві та вкотре заявити владі свої вимоги.

Протестувальник. Майдан, що є виразником волі мільйонів українців, активний та дієвий, стає реальною силою, що мирним шляхом домагається виконання своїх законних вимог і забезпечення справедливості в своїй державі.

20 грудня — оскільки всі свідомі мешканці Тернопілля вже на Євромайдані у Києві, майдан у Тернополі велелюдним бути не може. Тому оргкомітет прийняв рішення - роботу Євромайдану у Тернополі перевести в інформаційне русло.

23 грудня 2013 року коменданти Штабу національного спротиву закликали киян і всіх українців відзначити новорічні та Різдвяні свята на Майдані Незалежності і тисячі людей святкували Новий 2014 рік разом.

На Театральному майдані Тернополя відбулося урочисте освячення Різдвяної шопки, а на майдані Волі поблизу пам'ятника Данилу Г алицькому — головної ялинки Тернополя, що вперше за роки Незалежності встановлена не на центральному майдані. Від першого дня Євромайдану, з 22 листопада до 24 грудня, на потреби Євромайдану мешканці Тернополя пожертвували 1 млн 149 тис. 318 грн. Олігархів серед жертводавців нема. Пожертви були і в гривнях, і у валюті, заявила скарбник Євромайдану Наталія Гайдук.

Протестувальник. З інтерактивного майданчика артисти вітали Майдан і всю Україну зі святом Нового року та Різдвом Христовим. Церкви Києва та інших міст провели святковий передзвін. Святкові Богослужіння, вертепи, колядки об’єднали в столиці і по всій Україні мільйони людей. Український Майдан вразив своїм розмахом святкування весь світ.

У Тернополі: у виконанні «Народного Театру Ореста Савки» на Театральному майдані показали вертеп. Сюжет виконавці зробили гострим — політичним! Та скандал з чорно-білим портретом В. Януковича, якого ніби - то вишивали діти зі Скалата.

Протестувальник. А 16 січня 2014 року Верховною Радою без обговорення, простим підняттям рук було прийнято пакет «Законів про диктатуру», що відкривали провладцям шлях до масових репресій, надавали ще більшу свободу дій для покарання учасників акцій протесту, мали на меті криміналізувати громадянське суспільство.

Протестувальник. 19 січня 2014 року у Києві на Народному Віче зібралось десятки тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленню «Законів 16 січня». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосували спецзасоби і, незважаючи на мінусову температуру повітря, водомет.

Протестувальник. Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Криваве водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення оголосити 23 січня 2014 року Днем жалоби за загиблими під час протестних мирних акцій в місті Києві. Тернопільська міська рада вирішила перейменувати Майдан Мистецтв на Площу Героїв Євромайдану.

Протестувальник. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих синів і дочок України. Розгони Євромайдану відзначилися брутальним побиттям сотень людей, десятків журналістів. Поступово ці «штурми та розгони» переросли у велетенські акції спротиву, били дзвони всіх церков, а кожен штурм сприймався в Україні як «боротьба не на життя, а на смерть».

Протестувальник. На початку революційних подій, нікому і в голову не могло прийти, чим усе це обернеться. Слова «Слава Україні! Героям Слава!», що видавалися простим вітанням, набувають нового й особливого значення.

Протестувальник. Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян - українець вірменського походження з Дніпропетровщини.

Протестувальник.22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та Олександр Бадера з Волині. Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

Пісня «Небесну сотню Господи прийми».

О.Табаков (кліп)

Протестувальник. Як по іншому зазвучали «Слава Україні! Героям Слава!», гасла «Слава нації!», «Смерть ворогам!», «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» ... І що Майдан Незалежності - це, справді, неймовірне місце, це СВОБОДА, це та потужна сила енергії українців, де її Герої встигли відчути все: і радість, і безвихідь, і горе, і біль, і гордість, і повагу, і гідність.

(Зупиняють шину і вертаються на «барикади»)

Демонструється відеоролик «Доля»

Інсценізація бою на барикаді

Під тривожну музику розгойдуються підвішені шини.

Київ. Майдан. Барикада. Куля влучає у повстанця. Він падає, кричить від несподіванки і болю.

Голоси. ... Груди! Відкрийте йому груди... Швидше... Швидше...

Голоси. Там рана від кулі. Глибока. Кров витікає.

Каска злетіла, волосся розсипалося. Хлопці нахилились над ним, пробують зупинити кров. На сцені поступово гасне світло.

Голос пораненого. ...Мені не болить... Я - живий... Не болить...

Шепоче. Мамо... Я - живий. Я хочу жити. жити.

Сцена темна. Прожектор висвічує Ангела, одягненого в білий одяг. Ангел підходить до розгойданих шин, зупиняє їх і виходить на авансцену

Пісня «Мамо не плач».

Ангел. Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній сотні. Йому вже не болять рани. Він прийде, коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас. Не плачте, тату. Дайте поплакати Україні. Вже не тече кров із ран Вашого сина. Не пече йому у грудях більше. Він вже у сотні своїй небесній стоїть на варті. Праворуч від Бога. А ліворуч - його побратими. Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими - усі ті, хто нині названний Небесною Сотнею. Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню віддали найдорожче, що мали, - життя своє. За вас віддали. Аби ви жили. Долюбили за них, дітей їхніх доколихали, пісень за них доспівали. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові.

Пісня «Пливе кача по тисині»

Виходять читці

Читець: А сотню Небесну вже зустріли небеса. Летіли легко, хоч Майдан ридав.

І з кров'ю перемішана сльоза..

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду - сотник ,молодий,вродливий І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла (Людмила Максимлюк (21.02 2014) Читець

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

"За що тебе? " "За Україну, друже мій."

Ти знаєш і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають... Вас тепер за що?"

"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."

"А я ще ввечері узяв дівча за руку Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів. Більшовики готовились до бою,

Я йшов на смерть... а жити так хотів."

"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни - син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин."

... Мені наснилось, що вони зустрілись. Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

" За Україну нас вбивають, брате мій."

(Оксана Максимишин - Корабель)

Пісня «Воїни світла»

Читець

Небесний загін відлетів у небеса Їх душі вже світять зорею.

У відблиску сяйва ранкова роса Нас живить вогнем Прометея.

Колесо історії тільки вперед Нові підминає милі Новітня історія пише сюжет Від ваших сердець легкокрилих.

Г ерої у вічності. Кожен їх крок Торує шляхи без упину Герої ведуть нас до нових зірок Во славу і честь України!

(Віталій Клімчук) (2.10.2014р.)

Вірш «Ніколи не вмре Україна»

Ледь «Сотню Небесну»

Устигла прийняти земля,

І ще Україна у тузі й жалобі за ними

А з півночі уже наступає

Кремлівська орда -

Їй мало Чечні і Абхазії треба Вкраїни

З російських каналів щоденно лунає брехня.

Народ там зветься «бандерівці» і «екстремісти»

Всі люди у світі засуджують дії кремля.

Та Путіну байдуже - всі ми для нього «фашисти», А хто ж тоді він?

І як треба назвати його?

За всі ці безчинства і людські скалічені долі? Пробач нам Тарасе,

Що в дні ювілею твого

Ми мусимо братися не за вірші, а за зброю.

Та хай не радіють даремно в далекій Москві Що зможуть так легко поставити нас на коліна. Ми нація сильна на захист піднімемось всі Я вірю, я знаю - ніколи не вмре Україна.

Вірш «Так, ми бандерівці»

Так, ми бандерівці, та досить вже лякати Цим словом Харків, південь і Донбас Цинічно й підло на весь світ брехати Робити клятих ворогів із нас.